Пам'ятки для роботи на уроці історії.
Схема аналізу історичних фактів, подій, явищ та процесів
Історичний факт – першоцеглинка історичних знань. Він непотворний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у постійному русі.
Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів.
Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території).
Історичний процес – ланцюг взаємопов'язаних у часі й просторі причинно-наслідковими зв'язками історичних подій і явищ:
- коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;
- де вони проходили;
- за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні;
- який розвиток вони отримали надалі;
- яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;
- яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали;
- який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу;
- випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони мали наслідки;
- які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; а як би повелися Ви за таких умов?
Схема аналізу подій з хронологічної точки зору (локалізація подій у часі)
- коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили;
- на який період історії людства вони припадають;
- як ця подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;
- як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії;
- складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.
Визначення місця історичних подій у просторі (використання карти як історичного джерела)
- правильно займіть позицію біля карти (так, щоб не заступати природне освітлення карти);
- запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ (південь – унизу), а зліва – захід (відповідно, справа – схід);
- навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками;
- зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні „Карта – це державна шпаргалка”;
- працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення;
- на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.
Схема аналізу історичного документу
Документ первинний (запис очевидця або учасника події) чи вторинний (коментар чи переказ про подію з уст дослідника).
Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо.
- Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає?
- Про що розповідається в документі? Яка сторона події чи явища замовчується?
- Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?
- Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі?
- Якими мотивами керувався автор документу?
- Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи процес?
Схема характеристики історичної особи
(складання історичного портрету)
- Історичні умови, виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування.
- Цілі діяльності та можливості їх досягнення.
- Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.
- Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.
- У чому значення діяльності цієї особистості.
- Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?
Види роботи з текстом підручника як джерелом інформації
- читання мовчки або вголос;
- виписування дат;
- складання хронологічних таблиць;
- робота з термінами, географічними назвами, висновками;
- виписування імен історичних персоналій;
- відбір історичних фактів для доведення окремих суджень;
- формулювання висновків на основі прочитаних фрагментів тексту; конспектування;
- складання плану чи тез.
Складання плану
- Уважно прочитайте назву теми плану, текст параграфу.
- Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.
- Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, за якою потрібно скласти план.
- 3апишіть головні, на Ваш погляд, думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану.
- Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. Це буде простий план теми.
- Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три) ідеї та спробуйте перегрупувати матеріал таким чином, щоб він відповідав цим ідеям.
- 3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей, і запишіть їх у вигляді підпунктів плану.
- Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому своя логіка й завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал.
Пам'ятайте! Структурно план поділяється на вступ, основну частину та висновки.
Конспектування
Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого).
- Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому.
- Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).
- Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.
- Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують.
- Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.
Узагальнення
Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного).
- Виділіть головне поняття в отриманому завданні.
- Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.
- Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.
- Проаналізувавши їх, виділіть спільні риси.
- Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.
Порівняння
Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами. Етапами порівняння можуть бути:
- засвоєння об'єктів порівняння та їх запис;
- виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об'єктів, які порівнюються; це – найскладніша частина порівняння. Критерії порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів.
- чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння;
- порівняння об'єктів за кожним з критеріїв;
- стисле узагальнення та його запис.
Найбільш вдалою, на наш погляд, формою порівняння є таблиця.
|